Скасування екологічної експертизи – новий шлях до стандартів ЄС?
Нові правові умови будівництва скасовують екологічні «дозволи» як для містобудівних рішень, так і для промислових об’єктів. Це відбудеться 12 червня 2011 р. через набрання чинності тих положень нового законодавства про регулювання містобудівної діяльності, які, власне, скасовують проведення державної екологічної експертизи… практичного усього, що раніше їй підлягало. На папері екологічна експертиза залишиться, навіть відповідний закон далі буде діяти. Але ось не буде до чого цю експертизу застосувати. Тепер ці питання регулюють тільки будівельники.
У такій песимістичній картині таки можна вгледіти промінці змін до кращого. По-перше, будівельники тепер чітко врегулювали питання «остаточного дозволу». Тепер не доведеться ламати голову – хто ж таки прийняв остаточне рішення щодо будівництва каналу чи нафтового терміналу? По-друге, раптова смерть екологічної експертизи свідчить, що скоро ми знову її побачимо. Адже сьогодні, у 21 сторіччі, немає такої держави, тим більше «з перехідною економікою», яка б не здійснювала оцінку впливу на довкілля промислового об’єкту ДО прийняття рішення щодо його будівництва. Проведення такої оцінки випливає з низки глобальних та регіональних міжнародних угод, стороною яких є і Україна. Питання лише в тому, яке буде нове обличчя експертизи? Це дає екологам грунт помріяти, адже реінкарнація екологічної експертизи передбачає певний процес, який може призвести до нового результату. Зрештою, вимога закону про заборону «інших» експертиз (окрім будівельної) дає усі підстави думати, що екологічна експертиза таки не може бути просто повернута на місце у старому вигляді.
Сьогодні ми отримали чудовий шанс реалізувати таку очікувану гармонізацію із європейським законодавством. Директива ЄС щодо оцінки впливу на довкілля була прийнята ще 25 років тому. З низки причин процедура ОВНС (оцінки впливу на довкілля), яку будівельники великодушно залишили без змін для особливо небезпечних об’єктів, навряд чи здатна забезпечити виконання навіть базових вимог директиви. Таким чином, нове містобудівне законодавство дає усі шанси почати процес впровадження цієї директиви в Україні. Нагадаємо, законодавство з оцінки впливу на довкілля є одним з базових інститутів екологічного права ЄС.
Подібна ситуація спостерігається і в частині процедури громадського обговорення з цих питань. Нова процедура проведення громадських «слухань» (див.вище) відверто порушує базові вимоги Оргуської конвенції щодо участі громадськості у підготовці планів та програм. Окрім того, вона не узгоджується із винесеним на обговорення Мінприроди Порядком залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля. Зрештою, сам Порядок залучення вже не «вписується» у процес прийняття рішень будівельниками (дозволів на будівництво), де участь громадськості не передбачена взагалі. Можна лише позаздрити консультантам та експертам ЄС та ООН, які вже спостерігали завершення зусиль із реалізації Оргуської конвенції та Конвенції Еспо. Нове містобудівне законодавство обіцяє силу-силенну роботи для експертів з цих двох конвенцій.
